Ну от і зима, знову білим вкриває,
Вже сонце не гріє так нас звисока,
Тендітні сніжинки по небу кружляють,
І льодом блискучим сіяє ріка.
Над деревами в лісі чаклує художник,
І колір новий розмалює гілки,
Ялинка вже скоро прикрасить дім кожний,
Угорі ніби в небі палають зірки .
Зима ювелір непоганий для саду,
З інію всім зробить срібні намиста,
Їх вітер розвіє ,ці перли до ладу,
Вкриваючи трави,вкриваючи листя.
Зайчик вдягнеться у шубку новеньку,
З кольором снігу зіллється на мить,
Побіжить Дід Мороза шукати скоренько,
Якщо той забувся,якщо досі спить.
Але Дід Мороз не забуде про зиму,
Він дарунки готує для діток малих,
Читає листи їх а потім полине ,
Щоби кожну хатину навідати встиг.
Дід Мороз завітає у кожну домівку,
Подивитись ялинки красуні в огні,
Покладе подарунки під неї й листівку,
В шкарпетку усім,і тобі, і мені.
Час року нового настав для нас люди ,
Нехай посмішка з'явиться трішки у всіх,
Хай щастя у дім завіта й не забуде ,
Хай радість приносить і цей білий сніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896370
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 27.11.2020
автор: Вікторія Павлюк