На Донбасі біля дома
також цвіли чорнобривці
та матіола.
Тепер замість цвіту
скрізь залишки гранат.
Чому боїмося назвати
криве дерево - кривим,
АТО - Війною,
бо вишибають клином - клин.
Наші думки про кінець війни
та надії довготирпимі
вже, як соски у корови
безнадійно отвисли.
Але відлуння цвіту збережу,
як зпомин про мирну, квітучу
чорнобривців пору.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896331
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2020
автор: Svitlana_Belyakova