Свобода, панове, свобода!
Та дасть її тільки природа
У тишині й силаголоссі
Коли хліба́ давно в покосі,
Коли сльота, дощі, болото,
Коли дерева знявши злото,
Листви чарівної печалі
Введуть нас в неосяжні далі
Зимової білонавкру́ги,
Що не залишить навіть смуги
Периновкритої землі
І на зажуренім чолі
Її турбот затихнуть болі
І вко́тре у стражденній долі
Такої рідної Землі
Прийдуть ті благодатні дні
У спо́кої і без печалі,
Й підемо всі в нам дані далі.
26.11.2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896281
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2020
автор: Олекса Терен