На семи вітрах /секстина. /

Ні,  це  не  зрада…
Мабуть,  це  Ваш  страх.
Моя  помада  –
В  тон  тому  настро́ю,
Для  Вас  кохання  стало  ніби  грою.
Ми  розминулись  на  семи  вітрах…

Зимова  казка
Збігла  до  кінця,
Така  розв’язка
Stories  притаманна  –
Стрімкий  роман  розсіявся  туманом,
Лишивши  осад  в  зранених  серцях.

Ніхто  й  нікому
Слова  не  давав,
Глибока  втома  –
Як  фінал  тих  зречень.
У  вирішальний,  доленосний  вечір
Ми  розгубили  правильні  слова.

Була  щаслива,
Вільна,  наче  птах.
Хоч  били  зливи,
Бурі  й  снігопади.
Це  просто  страх…  а  не  зумисна  зрада,
Залишив  серце  на  семи  вітрах.

(Ілюстрація  -  інтернет.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896224
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2020
автор: Білоозерянська Чайка