Ти був чарівником на полі
та бешкетником в житті,
неначе Моцарт на арені
плів комбінації свої.
По нотах геть незрозумілих
обігрував суперників.
Жахіттям став для оборони :
захисників, голкіперів.
То було диво на газоні -
з м'ячем прив'язаним до ніг
так ніби грався дуже легко
чи може грав на інструменті
якісь мелодії натхненні.
Я пам'ятаю із дитинства
твої вистави чорно-білі
по телевізорі старому
попри сніжинки-хвилі
екранного зображення.
Й дивилися мов на ікону
усі азартні хлопчаки.
Потому йшли на стадіон,
хотіли повторити трюки -
його хитросплетіння,
тренуючи уміння,
гартуючи сумління,
виховуючи спритність.
А ще забити врешті гол
і криком сповістити радість,
аби почули по окрузі
найяскравішу гру спортивну.
Прощай, Дієго !
Спасибі за емоції, талант...
Уже, мабуть, на небесах
юрбу збираєш глядачів
дивитися на твоє шоу.
А ми подякуємо Богу -
його рука в пригоді стала -
нам інопланетянина прислала.
Світлина з інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2020
автор: Мандрівник