ЦВІТЕ ОЖИНА

Вже  листопад  складає  з  листя  строфи.
Ожина  ж,  наче  дівчина,  цвіте.
Вона  не  знає,  що  ще  зовсім  трохи
І  сніг  на  її  голову  впаде,

Покриє  ніжні  білопінні  коси
І  обірве  її  натужний  спів.
Вона  у    тілі  дивовижу  носить,
Не  помічає  осені  слідів.  

Щоранку  сонцю  шле  палкі  привіти,
Чекає  літа,  щоб  піти  в  плоди.
О,  не  спіши  їй,  зимо,  м’яти  квіти,  
У    казку  (чуєш?)  краще  заведи.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)