"СОВОК"_________М. КОРОВНИЧЕНКО

Шанувальникам  "Совка"  присвячується.

Імперія  велична  у  масштабах  комуналки,
Про  "Russian,  russian,  russian  girls"  товчуть  провінциалки.
Цибулька  промінцями  зе́лені  із  банки  сяє.
"Папір  май  свій!  Не  будь  сволотою!"  -    сусід  волає.

В  розетці,  чи  у  точці  радіо  завжди  -  прослушка:
"О,  свіжий  є  про  Сталіна,  та  пошепки  -  на  вушко."
На  "Грецькій  смоківни́ці"  звук  на  мінімумі  ставиш,
Бо  сексу  в  нас  нема  ж,  хай  ти  й  коханку  маєш.

Країна  червоніла  стягами,  таскала  транспаранти,
Грошву  змінили  "фантики",  ситро  -  пакунки  "Фанти".
По  Дарвіну  ділили  Нерушимий  поміж  смертних  ми:
На  спекулянтів  з  ло́хами,  на  хижаків  із  жертвами.

І  вірило  населення  у  "мило"  мексіканське,
Що  плачуть  і  багаті  "у  блаженстві  під  шампанське".
Самі  ж  ми  є  і  вільними,  і  гордими,  і  рівними:
Вичавлювати  -  каплями,  черпати  -  тільки  відрами.

Наїлися  величного,  буденного  схотілось:
Ковбаски  докторської,  файне  платтячко  наснилось,
Не  виступом  гучним,  -  ночами  тихими  кохати,  
Батьків  не  слати  на  етап,  а  зламки  повертати.

Весь  час  ми  полювали,  бо  нам  всім  хотілось  блага  -
З  мішком  радянських  гро́шей  у  пустих  універмагах,.
Чманіли  в  супермаркетах,  радянщину  губили.  
Буржуї  з  жиру  бісяться,  духовно  ж  бо  й  не  жили.

І  стільки  не  закінчено  й  багато  не  почато.
Імперія  як  піде,  -  в  чистім  на́чисто  сховати!
Придатності  хай  час  минув,  та  не  зійшли  колони:
Життя  завзято  знову  й  знову  ставлять  на  червоне!

-  А  ну  пали́  ,  това́риші!  -  Ще  зачекай,  устали-на!
Написано  сусідами,  підписано  у  Сталіна.
Загоним  людство  ми  залізною  рукою  в  щастя!
За  спину  руки  зараз  же!  Наручник  на  зап'ястя!

Режим  чикрижить  мрійників,  героїв  підминає:
Завжди  є  люди-лампочки  і  ті,  хто  вимикає!
Покволо  пу́та  рвем,  мов  у  наркозі  забарились,
Про  майбуття  кричим,  самі  ж  в  минулому  спинились!

Пророчать  знову  демона  нам  в  добренького  мага,  
Змінити  гімн,  підручники  лиш  в  нього  є  наснага.
Вік  безсторонній,  наче  крематорій  повсякчасно.
Імперія  величка,  та  історія  -  нещасна...

Оригінал

Великая  империя  в  масштабах  коммуналки,
Про  Russian,  russian,  russian  girls  поют  провинциалки.
Лучок  из  банки  светит  нам  зелёными  лучами.
"Своей  бумагой  пользуйтесь  –  не  будьте  сволочами!"

В  радиоточке  ли,  в  розетке  ли,  но  быть  должна  прослушка:
"Вот  свежий  есть,  про  Сталина,  но  шёпотом  на  ушко".
И  звук  на  самый  минимум  у  "Греческой  смоковницы"  ·
Тебе  ж  сказали:  секса  нет!  Пусть  даже  есть  любовница.

Страна  краснела  флагами,  шумела  транспарантами.
Вдруг  деньги  стали  фантики,  ситро  сменилось  Фантою.
Делёжка  Нерушимого  по  Дарвину  меж  смертными:
На  спекулянтов  с  ло́хами  да  хищников  с  их  жертвами.

И  верили  так  граждане,  бдя  "мыло"  мексиканское,
Что,  плачут  и  богатые  *от  счастья  под  шампанское*.
А  сами  мы  свободные,  все  равные  и  гордые:
Выдавливать  –  по  капельке,  вычерпывать  –  так  вёдрами.

Накушались  великого  –  хотелось  заурядного:
Простой  колбаски  докторской  да  платьица  нарядного.
Любить  ночами  тихими,  а  не  речами  громкими,
Отцов  не  слать  этапами,  а  возвращать  обломками.

Всё  время  мы  охотились  –  нам  всем  хотелось  блага  –
С  мешком  советских  денег  в  пустых  универмагах.
Теряли  в  супермаркетах  сознание  советское:
Буржуи  с  жиру  бесятся,  зато  духовно  бедствуют.

И  столько  не  закончено,  и  многое  не  на́чато.
Коль  хоронить  империи,  то  в  чистом  и  чтоб  начисто.
Прошли  все  сроки  годности,  но  не  ушли  несчастные  –
И  жизни  неспокойные  вновь  ставятся  на  красное.

-  А  ну-ка  пли,  товарищи!  -  Да  обожди,  устали-на!
Написано  соседями,  подписано  у  Сталина.
Загоним  человечество  рукой  железной  в  счастье!
Немедля  руки  за́  спину!  Наручник  на  запястья!

Режим  кромсает  холодно  героев  и  мечтателей:
Всегда  есть  люди-лампочки  и  люди-выключатели.
Из-под  наркоза  медленно  выходим  и  сегодня  мы,
Крича  вовсю  о  будущем,  оставшись  прошлогодними.

И  вновь  пророчат  демона  нам  в  добрые  волшебники,
Удобно  переписывать  то  гимны,  то  учебники.
У  века  беспристрастного  –  задачи  крематория.
Великая  империя,  несчастная  история.
Октябрь  2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896085
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2020
автор: Юрій Шибинський