У мою душу знов закрався крилопад,
Холодний, чорний, хоч такий осінній,
Навіть думки приходять знову невпопад,
А в серце сірі зачастили сльозо-ливні…
За вітром долі знов душа моя летить,
Кудись окрилена ще мріями й думками,
То ж мій політ уже нікому не спинить,
Допоки вільна ще творити між світами.
У мою душу знов закрався крилопад,
Тому доводиться й безкрилою летіти,
Якщо, можливо, закуйдовжить снігопад,
Й думки мої немов осінньо-пізні квіти.
Лише у Господа, як завжди, сил попрошу,
Нових можливостей ще мріяти й любити,
Та перед Ним одним я й на коліна упаду,
Скорившись Волі і безкрилою творити…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
24.11.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2020
автор: Lilafea