Чому я ідеальність віднайти не можу?
В собі недоліки лише форпостом бачу
і зазирну у душу тихого причалу,
де очі бачили одні суцільні вади,
залиш у спокої недосконалість ідеалу.
Чому картають ду́мки ті, дедалі знову?
Я хочу втратити ту монолітну втому,
що знов здійнялася таємно уві сні,
вгамовую ті кляті, вигадані думки́.
Залиш у спокої недосконалість ідеалу!
Поглянула, а задзеркалля вабить,
для кого прагну я бути особливою?
покинь всі сумніви хоч на одну хвилину
і глянь на себе без пелени, бодай краплину!
Най буде боляче та визнай ти себе,
ти особлива, ти - Людина!
Ти маєш право не на одну мізерну хибу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895893
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2020
автор: Anbkooo