Серцю потрібен Бог


Не  буду  додавать  прикрасу.
Чи  це  був  сон  чи  наяву,
Не  відповім  тепер  відразу.
Історію  пишу  просту.

Послухайте  мого  героя,
Щось  може  є  подібне  в  вас.
В  його  змінилась  дивно  доля,
Як  неземний  знайшов  Алмаз:

"Мені  набридло  в  світі  жити.
Душа  боліла,  все  єство.
Давно  уже  почав  я  тліти.
Хто  зрозумів  би  оте,  хто?

Я  їжу  мав:  хліб  і  до  хліба,
Добру  дружину,  гарний  дім.
Але  душа  тим  не  зігріта,
Я  й  сам  не  знав  чого  хотів.

Свій  бізнес,  праця,  дві  машини,
Басейн  розкішний  у  дворі.
Хто  в  душу  заглядав  людини,
В  її  сумні  й  веселі  дні?

Я  дуже  часто  посміхався,
Бажав  не  видатись  сумним.
З  підлеглими  завжди  вітався,
І  жартами  їх  веселив.

(Душа  моя,  моя  рідненька,
Чим  я  тобі  не  догодив?
Ти  не  спокійна  і  сумненька.
О,  чим  тебе  б  я  підкріпив!?

Чому  тобі  не  мила  їжа,
Противні  клуби  -  там  ж  пісні!?
Чому  в  мені  сумна,  не  свіжа?)
І  там  за  днем  минали  дні.

Я  не  шукав  щоб  щось  змінити,
Здавалось,  все  в  мене  було.
Однак,  так  сумно  стало  жити,
Й  одне  питання  лиш:  чому?

І  втома  ця  не  покидала,
Вдивлявсь  уважно  у  людей.
Душа  незримо  щось  шукала,
Хоч  жодних  я  не  мав  ідей.

...Пригадую,  то  був  вівторок,
На  авто  їхав  -  рівно  три.
Десь  їхав  прямо,  десь  провулок.
Я  не  чекав  змін  у  собі.

Достатком  біль  свій  тамувавши.
Ну,  не  сумуй,  -  казав  собі.
Про  вічність  духа  ще  не  знавши,
Шукав  сенс  тільки  в  цім  житті.

Так  от,  милуючись  шляхами,
Собі  на  подив  я  співав.
Аж  ось  побачив  між  стовпами
Білборд.  Що-що  я  прочитав?!

"Прийдіть  до  Мене  всі,  -  (До  кого?!)
Й  Я  заспокою  вас!"  -  Невже?
Той  подих  вічного,  святого
Назавжди  поміняв  мене!!!

З  тих  пір  вже  Біблію  читаю,
Те  Слово  я  у  Ній  знайшов.
Родину  -  Церкву  Божу  маю.
Не  гаючись  до  Бога  йшов.

Він  заспокоїв  мою  душу,
Свій  дивний  мир  для  мене  дав.
Я  розказати  й  тобі  мушу:
Син  Божий  за  твій  гріх  вмирав.

Він  Той,  для  Кого  варто  жити.
Він  Той,  у  Кому  сенс  життя.
Бог  научив  мене  любити,
Тепер  я  славлю  лиш  Христа.

Небесна  радість  гріє  душу,
Я  без  причин  більш  не  сумний.
Ісус  й  в  тобі  розвіє  стужу.
Сьогодні  день  спасіння  твій!"

Ісус  Христос  сказав:  "Прийдіть  до  Мене  всі  струджені  та  обтяжені,  і  Я  вас  заспокою!"  (Біблія)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2020
автор: Лілія Мандзюк