Не забувайте, маму , діточки.
Іі серденьку болю не завдайте.
Плекала вас, неначе квіточки.
Завжди до мами, діти, приізджайте.
Не залишайте маму в самоті...
Спішіть до неі із доріг далеких,-
У дні веселі і у дні сумні
Летіть до мами, наче ті лелеки.
В рідній усмішці затремтять уста,
Поллються сльози радості рікою...
Іі любов , жертовність , доброта,
Озвуться в вашім серці аж до болю.
Пригорніть свою матусю, як колись ,
Як вас вона в дитинстві пригортала...
Серця в любові , щоб в одне злились,
Щоби вона ніколи не страждала.
Щоб не сиділа в хаті , в самоті...
І не дивилась , з болем, у віконце,
Спішіть до матері , завжди спішіть,
Допоки світить ще для неі сонце.
Бережіть матір , поки ще жива,
Не робіть ій боляче і слізно,
Простити вас не зможе більш вона,
Бо буде пізно ... Буде , діти, пізно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895481
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2020
автор: Калинонька