Ледве зіп'явся у автобус,
Такий малий, старий "дідок".
Поїздка нелегкою знову,
Стоїть підпершись на ціпок.
Ніколи вільних місць немає,
Сидять спереду і ззаду.
Бо молоді місця займають,
Ті старі їм на заваді.
Тут розпливлася повна пані,
"Сідушку" зайняла на двох.
Неначе хвиля із " цунамі",
- Не поглядай сюди дідок.
Хоч сядеш біля мене поруч,
На перехресті ти злетиш.
Стояти тобі краще тому,
Ти більше за сто літ живи.
Гарна мелодія й бажання,
Старість не йде на перекір.
Нести в душі палке кохання,
Непердбачене, як звір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895269
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2020
автор: Валентина Ярошенко