О, осінь…тебе люблю

Мабуть  старію  та  не  хочу
Про  себе  тихо  прошепочу
Я    люблю  осінь,  листопади
 Коли  листочки    у  таночку
Летять  униз,  як  зорепади....
Вітрець  заводить  співаночку….

То  колискова…    пісня  ніжна
Як  в  сповиточку  задрімає
Трава  шовкова.  Білосніжна
Вуаль  з    морозцем  накриває.

Така  на  вид...    й  моя  сивина
В  дзеркалі  бачу.  І  з  роками
Біліє  більше    й  недивина  
Хоч  і  втішаюсь,  часом  днями
Та    в  душі  холод,  скоро  зима

Відкинь  печаль,    листя  шурхоче
Всміхнусь,  о,  осінь  -    тебе  люблю
РозповістИ...  певно  щось  хоче
Розвеселить  доленьку  мою…

                                                       15.11.2020р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895035
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2020
автор: Ніна Незламна