Мені не хочеться писати пусті речі,
Не хочеться показувати сум...
І опускаються потроху плечі,
Якщо торкнутися не можу твоїх струн.
Тебе любити я вже дуже звикла,
Це - неймовірне, світле почуття...
Ти промінь, що дарує мені світло
З тобою набуває сенс моє життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895005
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2020
автор: Тетяна Шульга