Зацвіла троянда в листопаді,
Наче сонця промінь між гілля.
Їй дощі не стали на заваді,
Жовтим листям встелена земля.
Не банує, що нема вже літа,
Що зима у вікна загляда...
Зацвіла троянда жовтим цвітом,
Наче розгорілася свіча.
Часом так кохання розквітає,
Наче пізньої троянди цвіт
І різниці жодної немає,
Скільки зим йому і скільки літ.
Всупереч дощам і "добрим" людям,
Всупереч морозів і розлук.
Квітнути оте кохання буде
Сховане між двох сердець і рук.
Зацвіла троянда в листопаді.
Як кохання пізнє, золоте.
Їй не стане холод на заваді,
Не зірву. Нехай собі цвіте.
01.11.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894828
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2020
автор: Тетяна Тернія