в цю останню, заключну годину вам нема де сховатися,
немає де втекти.
всі погляди – на вас, мов на останнім світилі
нашого неба, сплюндрованого в битві добра зі злом.
князі та королі, і ви, крилаті демони!
можете викликати з пекла свої страхи.
це не я викликаю вас: це – вічний поклик природи.
в цю останню страшну годину плачуть чорти та відьми,
і стають, як порох та попіл під осудливим оком місяця.
всі духи й нечисті сили загинуть навіки, і лиш один
залишиться, щоб грати польку для люципера.
герою, лиш в могилі ти не бачитимеш страхіть.
друже, не вір у визначеність. все – не таке, як здається.
все, що тобі потрібне тепер – жити й загинути вільним.
ти є той, до кого вдаються, коли бешкетує пекло.
що диявол? страх перед ним пасує лише боягузам.
лиш подолавши себе ми переможемо в битві.
всі погляди – на тобі, як на останнім світилі.
гей, князі й королі, й ви, крилаті жахливі демони!
викликайте ваші страхи, викликайте їх з самого пекла!
це не я закликаю вас: це – одвічний поклик природи.
герою, що це я бачу? ти й справді злякався диявола.
ти знаєш, що ти зробив? ти щойно спалив свою душу.
герою, ти не озвався на поклик своєї природи –
підеш тепер на поклик
диявола просто до пекла
call of the wild, black sabbath
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894679
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2020
автор: Alisson