(із збірки "Душа у спадок")
Під музику дощу
ходжу по теплій хаті,
По килиму пухкому,
м’якому, як травиця,
Холодний дощ не вщух,
щось хоче розказати-
На мові невідомій
видзвонює водиця.
Сумні слова дощу
б’ють краплями по вітах,
Беззахисні дерева
стоять в самотині,
Пливе осінній сум,
стихає буйний вітер,
За обрієм, далеко,
сховались теплі дні.
Нашіптують дощі
про зимові тривоги,
Під їх сумні плачі
не хочу я страждать!
І байдуже душі
до холоду чужого,
Коли є теплий дім
і власна благодать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894374
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2020
автор: Людмила Григорівна