опівночі хтось почувався не дуже добре.
це вже було занадто, й надто далеко від дому.
так, це життя – важке.
я вже насилу тримаюся! власне, я вже сповзаю
до небезпечної зони, де станеться щось погане.
цілий день мене штурхають і штовхають,
і невже мені досі не досить? це – небезпечна зона.
червоне світло значить: стій, не рипайся.
та не стій, як немає червоного світла!
я себе знаю: сам собі надто тяжка халепа.
самотній, завжди самотній!
маю замало розуму, та забагато часу:
наближаюся до небезпечної зони.
цілий день мене штовхають і підштовхують,
і невже мені досі не досить?
я – охочий і нетерплячий всім годити і всім подобатися.
я вже не можу цього терпіти –
це збиває мене на коліна:
я не потерплю? я не постраждаю?
боляче не буде? нема чого втрачати.
сором? що це таке? не треба мене зупиняти, –
дозвольте мені ухвалити якесь самостійне рішення.
там, в небезпечній зоні, я житиму чи помру.
я – в небезпечній зоні. я вже в небезпечній зоні?
о, це життя! це – важке життя. дозвольте мені ризикнути.
я живу цим важким життям у небезпечній зоні.
опівночі – вже опівночі? – я зустріну свою небезпеку.
підкажіть мені, як пройти до небезпечної зони
danger zone, black sabbath
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894316
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2020
автор: Bohuta_Julian