І знову світ став кольоровим,
Це осінь шанс один дала.
В весну ввела вона раптово,
А як же гарно зацвіла!
Замилувала, все зробила,
Щоб ми повірили в весну.
Всі наші мрії підхопила,
Весна прокинулась зі сну.
За нами мовчки споглядала,
Який тут крок іще зробить?
Та раптом тут один згадала,
І це зробила лиш за мить.
Змогла ще кинуть промінь сонця,
Прогнати хмари, як на те.
Хай мало буде, як в долонці,
Чарівність цвіту придає.
Зморилась, треба б відпочити,
Так догождала, як уміла.
Та казку треба цю скінчити.
Невже, вона оцим грішила,
Весною так людей дурила?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2020
автор: Cнежана