Давно гуля в діброві падолист,
І суховії в безвість подались.
Ключі лелечі в небі прокричали,
Багатші стали річкові причали.
Калині вітер ягід нанизав,
Униз червона скапує сльоза,
Коли пташина клюне зпересердя.
А ось павук сховавсь аж до осердя.
У зграї збились гамірні шпаки,
Не хочуть край свій залишать такий.
І соромно кущам рясного глоду,
Бо голі зовсім. Скоро – непогода.
23.10.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893883
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2020
автор: Ганна Верес