Яка любов моя була колись висока:
Найвища із смерек на вищій із вершин,
що діставалась місячного ока,
колола і текла з небесних ринв.
Яка вона тепер - тонка травина,
Закута у асфальт стрімка струна.
А Ти для неї та одна краплина
й смереки тінь найвищої... одна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2020
автор: Маріанна Вдовиковська