БАБА І ГЛЕЧИК МОЛОКА…

́              Принесла  сусідка  бабі
             Глечик  молока...
             І  з"явилася  у  баби
             Думка  отака:
         "Ось  поставлю  я  на  лаву
             Глечик  з  молоком,
             Хай  застоїться  і  буде
             Сир  із  маселком...
             Сир  і  масло  на  базарі,
             Я  тоді  продам,
             Куплю  курочку  чубату,
             З  не  одним  курчам...  
             Ну,  а  потім  розживуся,
             Всіх  курей  продам,
             Кабанця  куплю  охоче,
             Хай  росте,  як  пан...
             За  кабанчика  -  кобилку,
             За  кобилку  -  биченят,
             Буде  в  мене  тоді  сила
             Для  селянських  справ.
             Отоді  я  тих  бичечків
             В  воза  запряжу,
             І  що  матиму  з  городу,
             На  базар  звезу...,
             Буду  ними  тоді  їхать
             Я  своїм  селом,
             Всі  селяни  будуть  бачить
             Мене  із  добром...
             А  як  хтось  мене  попросить:
         "Бабця,  підвезіть!"
           Заберу  я  тих  охоче,
           Підвезу  усіх!"
           З  пересоння  якось  бабця
           Сунула  ногою,
           Полетів  із  лави  глечик,
           Молоком  -  рікою...
           Покотився  і  розбився
           На  малі  куски,
           Молоко  все  розлилося,
           Сплутало  думки...
           Так  лишилася  бабуся
           Без  бичків,  як  і  була...
           Молока  їй  скуштувати,
           Ця  пригода  не  дала...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893631
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2020
автор: геометрія