Останній кадр

   [i]Обрала  ти  одну  із  тих  стежин,
Яка  була  завідома  провалом  –
Вогненна,  сонцесяйна  Мерілін,
Кіно  для  тебе  стало  ідеалом,
А  популярність  –  буреломним  шквалом  –
Вогонь  Монро  спотворив  Норму  Джин.[/i]

Створила  жінку-пристрасть  ти  сама,
Оволоділа    шармом  досконало,
Спокуса  глибше  в  прірву  затягала  –
Жадали  тіло…  а  в  душі  –  пітьма…

Розбурхує  у  тиші  стогін  кров…
З  тобою  поряд  –  доза  алкоголю,
І  ти  уже  виходиш  з-під  контролю  –
Нарешті,  сон  омріяний  прийшов.

На  ранок  –  зйомки…  чоловіча  хіть…
До  болі  звично  входиш  в  нові  ролі,
Зібравши  у  кулак  останню  волю  –
Ікона  стилю,  символ  всіх  століть.

Коханців  безкінечний  серпантин…
(Так  обіцяють  все  життя  кохати!)
Чому  ж  тоді  ковтаєш  препарати,
Заморена,  розбита  Мерілін?

Принади  тіла  –  ніби  інструмент
І  посмішка  з-під  вій  з  усіх  екранів…
Навіщо  ж  ти  пішла  з  життя  так  рано?
 Америку  до  ніг  клав  президент.

[i]Та  душу  й  тіло  розп'яла́  межа:
Тріумф,  краса  Монро  –  зухвалим  шалом,
Для  сильних  світу  –  хто  тебе  бажав…
А  Норму  Джин,  що  справжнє  щось  шукала,
В  собі  пошматувала  без  ножа.
…Останній  кадр.  Він  став  твоїм  фіналом...[/i]

(Фото  Но́рми  Джин  Мо́ртенсон  (Мерілін  Монро)  з  мережі  інтернет.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2020
автор: Білоозерянська Чайка