ЗБУДУЮ МІСТ ЩАСТЯ ДО ЗІРОК

Я  збудую  ,    міст  щастя  до  зірок
І  будуть,йти  люди  по  -ньому.
З  двох  сторін  насію  квіток
Щоб  у  розмаю,всі  губили  втому.

Хтось  захоче  мовчки  постояти
Вдихнути,  у  небо  -тихий  рай.
Помріяти,свою  зірку  відшукати
Буде,дивитись  за  небокрай.

Один,прийде  послухати  небо
Як  шумлять,віттям  стрункі  ясени.
Інший,черпне  водиці  для  себе
Що  тече,з  небесної  висоти.

Ти,не  спіши  у  осінь  ...Постривай!
Побудь,з  природою  на  самоті.
Послухай,  як  розквітає  гай
І  щебече,соловейко  пісні.

Друже,віднайди  для  себе  час!
Підніми,  очі  у  синій    океан.
Послухай,у  тиші  -божий  глас
Побачиш,світло  поміж  туман.

Засяє  ,  яскраво  рано  сонце
Воно  випромінює  до  землі.
І  візьми,  його  у  долоньки
Відчуєш,  земне  тепло  у  душі.

Всі  ,закохані  прийдуть  сюди
І  для  коханих  нарвуть  квіти.
Вдихнуть  ,у  аромат  божої  краси
Усміхнеться,  небо  привітно.

У  надвечір'я,  як  зійде  зоря  
У  мріях,  ти  загадай  бажання.
Зміцніє,твій  дух  ...сил  ,  додасть  краса
Зустрінеш  ,  свою  долю    кохання.

У  мерехтінні,синьооких  зір
 За  плечі,обніме  місяць  ясний
Задзвенить,струна  з  ніжних  лір
З'єднає  ,дві  долі  -  час  прекрасний.
М    .Чайківчанка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893482
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2020
автор: Чайківчанка