я ховаюся в тінях сорому,
де гримлять мовчазні непатетичні симфонії.
моє тіло стало відлунням мрій моєї душі.
і ось починається щось, чого я не контролюю.
куди ще мені ховатися? хто з мене так жартує?
нема співчутливого бога. напевно, це й є божевілля.
чому б тобі просто зараз не підвестися
та не піти з мого життя назавжди? –
чому б вам всім не дати мені спокою?
в полоні своїх фантазій,
в обіймах моїх ілюзій
я змішав нечестиву реальність
та псевдобожисті мрії.
мене підбурював привид насильства, –
я продав свою душу, і став показовим покидьком.
як ця отрута стала моєю кров'ю?
як ці ілюзії стали моєю реальністю?
я відчуваю: щось мене тягне й веде.
це подібне до подорожі в межах своєї свідомости.
привид майбутнього з моєї найкращої мрії
каже мені все покинути, й рухатися вперед.
бачите? все вислизає, все прагне втекти з сьогодення!
а я почуваюся добре, не хочу ніяких новин.
як я схибив, як збрехав, коли обрав ховатися!
як я намагався цього разу від тебе втекти!
чи правильно я чинитиму, якщо опиратимуся?
як би я зараз пішов! я навіть не озирався б.
вжали мене!
відчуваю, є щось, що дозволить мені повернутися.
це дозволить мені врятувати душу.
картини битви богів вицвітають і блякнуть,
я відступаю, але організовано, чітко.
дивіться: все вислизає – куди воно все переходить?
думаю, все приходить до тями, коли виринає зі смутку.
чи розумно було змінювати звички, вбрання та обличчя?
просто я зараз спробував ще раз від тебе втекти.
чи існує який-небудь спосіб відбитися чи відкупитися?
чи я справді приречений на твоє навісне товариство?
жери мене!
я – справді найкращий вершник шизофренії в світі.
я ловлю свою душу в вогні, я зможу втекти з цього пекла.
я втратив холоднокровність, та здобув надзвичайну здібність
так влаштовувати пастки, щоб самому в них потрапляти.
бачите: все вислизає, все тече в невідомому напрямку.
моє щастя нарешті виринуло: не згоріло в глибинах смутку!
брехня вже не знадобиться: тепер я – достатньо мудрий.
яким же я був дурним, що вклонявся тобі, гидото!
тепер я не просто вільний: я ще не йду. я побачу,
ким ти тепер попихатимеш: чи знайдеш такого дурня
megalomania, black sabbath
https://www.youtube.com/watch?v=iXL8oanXEcM
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2020
автор: Bohuta_Julian