[i]Туманна смуга зоряно́ї вишиванки…
Дороговказом служить нам Чумацький Шлях.
Ночівля в шовкових, замріяних степах…
Чумацька пісня в золотавому серпанку…[/i]
Впряжу четвірку сіро-чорну, кучеряву,
Нали́гач-ремінь закріплю я на волах,
І вже рушаємо в запилених валках,
Сопілку й люльку приховавши за халяву.
[i]Різьблені ма́жі ледь скриплять у чистім полі –
Вози змастили дьогтем вправні чумаки,
Підводи з Криму їдуть чітко вздовж ріки,
Затарені вони під верх пудами солі.[/i]
Веземо в хурах – рибу, крам, гостинці пану…
Тужливу ноту в чоловічих голосах
В обійстя рідне серцю донесе в вітрах,
Вона – молитвою звучить в устах коханих…
[i]Із пра́солами ми пройшли доріг чимало –
Додому кличе щемно рідна сторона,
Мов оберіг – штани й сорочка з полотна,
Святі, невтомні материнські руки ткали,[/i]
Вечеря пізня... юшка, сало й паляниця,
Журлива пісня лине, повна одкровень…
Чумацький Шлях дім наближає кожний день –
Світанок в молитва́х благословиться…
(Художник Володимир Руденок "Чумаки".)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893394
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2020
автор: Білоозерянська Чайка