Подивися…

Подивися  вгору,  там  побачиш  в  небі
Мої  сірі  очі,  що  так  світяться  для  тебе.  
Може  вони  зараз  тебе  не  зігрівають
Просто  трохи  ти  далеко,  але  ти  чекаєш.  

Подивися  нижче,  на  скроні  в  деревах  
Там  ти  не  побачиш,  та  відчуєш  скільки  треба
Через  теплий  вітер  я  тебе  торкаюсь
По  усьому  тілу  дуже  швидко  розтікаюсь.  

Подивися  прямо,  в  далечінь  глибоку
Заплющ  очі  і  згадаєш,  все  що  ненароком.  
Я  прийду  тремтінням,  оживлю  бажання.  
Швидше  ти  захочеш  бачити  моє  кохання.  

Подивись  сміливо,  загадай  конкретно
Ти  рішучий,  непохитний.  Такий,  як  і  треба
Захисти  мене  від  світу,  що  нам  заважає
Так  ми  зможем  полетіти  у  любовні  далі.  

Подивися  нижче,  там  де  земля  квітне
Уяви,  що  я  йду  поруч,  така  вся  тендітна.  
А  як  сильно  ти  захочеш  щоб  усе  здійснилось
Загадай.  Поглянь  навпроти.  Ось  і  я.  Явилась.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2020
автор: ІраБо