А гуси - лебеді летять,
Казок дитячих диво - птиці...
Я намагаюсь розгадать,
Їхніх польотів таємниці...
У їх польотах щось бринить,
Мене вертає у дитинство...
І відчуваю я в ту мить,
Природи - матінки єдинство...
А гуси - лебеді летять,
Крилами звабливо тріпочуть,
Хмари їх хочуть перейнять,
Спинити лебедів тих хочуть...
Гуси летять нижче від хмар,
Дзвонів незвичних лине сила...
Мені дідусь якось казав,
Що то співають їхні крила...
А гуси - лебеді летять,
Вірую я в казкову птицю,
Вони уміють відкривать,
Життя земного таємниці...
Мені здалось, що й я лечу,
Через моря, гори і ріки...
І я лебідною стаю,
З ними об"єднуюсь навіки...
І чую предків голоси,
Казок невичерпні криниці,
Густі дрімучі праліси,
Звуки прадавньої дзвіниці...
А гуси - лебеді летять,
Я проводжаю їх очима...
Вони повернуться назад,
Всім додадуть наснаги й сили...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893335
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2020
автор: геометрія