Летять, летять кудись хмарки,
Несуться в далечінь.
Швидко біжать наші роки,
А з ними стільки мрій.
Не летіть, прошу вас швидко,
Почуйте хоч на мить.
Молодість давно не видко,
Байдужість ваша злить.
Чому не чуєте, ви нас?
Довший рік удвічі.
Шість місяців літня пора,
Шість- весна у цвіті.
Будемо терпіти зиму,
Шість буде і осінь.
Та на вік наший не вплине,
Станемо молодші.
Летять, летять наші хмарки,
Їх вітер дістає,
Ми молоді в душі завжди,
Та старість настає.
Нам від неї не сховатись,
Робить, що із нами?
Почина кістки ламати,
Не йдемо ногами...
Ми не взмозі падать духом,
Тільки танцювати.
Перевагу має Муза,
Нам вірші писати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893322
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2020
автор: Валентина Ярошенко