Розвиднюйся собі у квітці неба
Напоєний густим плачем дощів,
З якими ходиш до самого себе -
Отого, хто, як дощ, колись прозрів
Аби світитись у годину скрути,.
Віддавшись благодатній повноті,
Котру лиш варто серцем зачерпнути
І збожеволіти на висоті
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893312
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2020
автор: Мацикур Володимир