Коли в серці не маєте Бога,
Не знайдете і в Єрусалимі.
Не в ногах лиш до Нього дорога,
Бога в душах несуть пілігрими.
Не чекай, що потрапиш в Святиню
І все, з чорного, враз стане білим.
Душі темінь, яку носиш нині,
Не відійде, як листя зопріле.
Тільки з Богом в житті сім щомиті
Будеш в радості, щасті постійно.
Подивись, як ростуть сталагміти –
Із краплинок маленьких, повільно…
Над собою працюй щохвилини
І любов’ю плекай ніжну душу.
Вбереже лиш молитва від кпини,
Твердь під ноги – з болота на сушу.
Не шукай ти Творця лиш в дорогах,
Він – усюди, й в розквітлому квіті…
Ось порада і не засторога:
Розвивайся в Любові та Світлі,
Не шукай Бога в краї далекім,
Як в душі місця мало для Нього.
У малому завжди є велике –
В душах місце для Духа Святого.
2 січня 2019 року
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2020
автор: палома