Жить варто на землі

Коли  твоїй  дитині  до  півста
Й  тобі  десяток  сьомий  посміхнувся,
І  чисті  помисли  у  тебе,  мов  кришталь,
Й  під  пресом  літ  ледь-ледь  уже  зігнувся,
Знай:  це  прекрасна  у  житті  пора,
Хоч  паморозь  прикрила  скроні  й  коси,
Навколо  тебе  –  рідна  дітвора,
І  ти  за  них  у  Бога  ласки  просиш.

Цвітуть  тоді  і  зморшки,  і  уста,
І  радість  сяє  ув  очах  зірково,
Й  думки  снують:    «А  може,  й  неспроста
Свого  ти  щастя  відшукав  підкову!»
І  просяться  у  вірш  новий  рядки
Про  ці  нечасті  й  неповторні  миті.
Саме  таким  подіям  завдяки
Жить  варто  на  землі  і  не  втомитись!
9.10.2020.
Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2020
автор: Ганна Верес