Цей день, як звичайний -
Похмуре вікно, залізні оббивки дивана.
І погляд в ніщо, і пам’ять як дно,
І скатерть на площі порвана.
Цей день як кіно –
Інертне, одноманітне задзеркалля.
Про те що було, про те що воно
Повторює плинність безладдя.
Цей день уже був –
І там де тримали руків’я,
І там де поріг, і там де той ліфт
Підніме угору дозвілля.
Цей день – це катма…
Це груба завіса, прокляття.
Це чорна діра – безлика, німа,
Це темінь, і тиха темниця сум’яття.
зі збірки "Буревій"
Авторська група: Сергій Шинкарчук. Літературна платформа.:
https://www.facebook.com/groups/351724266082126/
Приєднуйтесь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893266
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2020
автор: