Пані Зима, мабуть, уже в дорозі,
Причепурившись мовчки йде,
Стоять уже й валізи на порозі,
В яких святкову казку принесе.
Мабуть вже й коні сніжно-білі
Стоять запрягшись у нові санки,
Й готові поряд бігти заметілі,
Підірвані з вітрами залюбки.
Останні птиці в вирій відлітають,
Снігам уже готують шлях до нас,
Й в годинниках зозулі не співають,
Чекають також новорічний час.
Пані Зима, мабуть, уже в дорозі,
Нові прикраси з горобини одягла,
Адже чекати далі вже не в змозі,
Щоб Осінь бал останній свій дала.
Над містом вже лунають співи,
Заманюють що Зиму вже і звуть,
Неначе справжню чарівницю Діву,
З якою нас напасті й болі оминуть.
А там, у лісі, ще гриби святкують,
Не відпускають Осінь в небуття,
Вітри вже листя зжовкле розкидають,
Щоб викинути всі нещастя на сміття.
Пані Зима, мабуть, уже в дорозі,
Одівши сніжно-льодяний жупан
Зібравшись танцювати на морозі,
Рік обіцяє Новий, що без сліз і ран.
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
28.10.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893255
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2020
автор: Lilafea