Моя Душа – дитина,
Що в Янгола руках,
Тендітно-безневинна,
У серці та в думках.
Так важко їй, напевно,
Зі мною йти в житті,
Святою буть даремно,
Бо й сни вже не святі.
Чомусь їй так судилось,
Блукати вік в журбі,
Бо ніби надломилось,
Щось там, в моїм житті.
Душа, немов, погрузла,
То в смутку, то в сльозах,
Прокручується в вузол,
Долаючи мій шлях.
Вже й Янгола обійми
Не в силах нас спасти,
Коли вступаєм в війни,
Щоб досягти мети.
Моя Душа – дитина,
Що в Янгола руках,
Господня ж моя Сила –
В щоденних молитвах…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
28.10.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2020
автор: Lilafea