В осіннім смутку загубилася любов,
Серед плакучого густого падолисту...
Твій світлий погляд зовсім охолов,
Любові нашоі розсипалось намисто.
Воно згубилось тут , посеред трав,
Під зорями , вечірньою порою...
Та ти його , коханий , не зібрав...
Я залишилась в тузі , з самотою...
З тих пір в тумани осінь залягла,
Покрилася негодою й журбою...
Комусь -любові світла то пора,
Мені- пора розлуки , милий,із тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893171
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 28.10.2020
автор: Калинонька