А ми з тобою йдемо осінньою порою,
Під Покровом Богородиці,
Там, де надія родиться.
Надіємось, що ми із нею
Найтемнішу ніч пройдемо.
Час невблаганно йде вперед,
А люди його повертають назад.
А нам, щоб зустріти весну,
Треба йти у зиму,
Бо у найтемнішу зимову ніч
Зустрінем ми своє спасіння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893099
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2020
автор: яся