Ризик великомасштабного Христового поета

А  як  Тебе  всім  людям  —
                                             показати??
Бо  ще  й  не  знають,
що  в  них  є  —  чи  будуть!  —
                                                           такі  запити,
щоб  поєднати
усі  клаптики.
А  які  клаптики?
А  —  не  встигали
сонячно  поплакатись...

Зате  встигали  за  масштабність  днів
великим  ризиком
                                 чіпати  їх  —
                                 художники  одні!
                                 з  великокрилими  ж  розмахами!!!


В  них  світ  цей  
й  тенденційно  не  здрібнів...
І  з  хахітом  —  упадали
                                 на  зад
                                                       невіруючі  й  князі  —  і  ахали!  —
що  Бог
не  був  весь  в  їхній  бороді...
Без  купола  Небес
й  масштабу  їхнього  —  і  світ  
                                             би  заподівсь...


Руді  і  чорні
гливі
і  зелені
в  світі  почіски  молоді...
Він  знає  їх,
і  як  би  приявився  Бог  тоді?..
художність  хай  іде  й  крізь  мене...—
а  хочу  дати  шанс  
кожній  людині!..


Тож  як  впадають  у  грім-інтелект  —
не  бачать,  що  ми
                               всі  єдині;
невже  не  бачитиму  й  я  —  людини?..

27.10.2020,
сонце

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893069
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович