Запахом твого тіла пестить мене ранкова постіль.
Зімята білизна, знеможене тіло, це все не просто.
Згадую ніби у маренні твої шалені цілунки,
Ти був для мене минулої ночі справжнім дарунком.
Всміхаюсь до себе й не вірю наскільки щаслива,
Бо кожна хвилина з тобою подібна на диво.
І навіть собі не признаюсь, що все це наснилось,
Можливо я зараз дрімаю, а ніч ця з тобою правдива?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893008
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2020
автор: Malunka