ГУЛЬВІСА-ВІТЕР

Поколошкав  копицю,
настовбурчив  солому,
відірвав  черепицю
зі  старенького  дому.

Подорожнього  в  спину
підганяє  зухвало.
Тиха  хвіртка  до  тину
геть  байдужою  стала.

Грає  фуги  скажені
на  іржавих  завісах,
опинилась  в  кишені
у  вітриська-гульвіси.

Для  мандрівки  по  світу
він  надів  сіру  свиту,
на  питання  про  літо
кинув:  -  Тема  закрита.

(Фото  з  інтернету,  дякую  авторові.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892941
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2020
автор: Галина_Литовченко