iron man

чого  йому  треба?  він  що,  божевільний?
що  він  тут  бачить?  він  що,  сліпий?
я  думаю,  він  взагалі  не  вміє  ходити,
або,  коли  й  піде,  то  зразу  впаде.

цікаво,  а  він  живий  чи  мертвий?
що  він  собі  думає  своєю  головою?
найкраще  нам  його  ігнорувати  –
а  й  справді,  яке  нам  до  нього  діло?

він  був  нормальним,  а  став  залізним,
потрапивши  в  значне  магнітне  поле
там,  у  майбутньому.  він  подорожував
у  часі  з  таємною  гуманітарною  місією.

тепер  він  просто  дивиться  на  людство  –
ніхто  його  не  слухає,  ніхто  не  визнає.
він  –  невдоволений,  він  вирішив  помститися,  –
лиш  треба  розгорнути  ту  помсту,  що  він  приніс.

справді?  –  справді,  й  цей  час  настав!
час,  аби  сіяти  страх,  жах  і  глобальну  паніку.
залізний  чоловік  добув  свою  помсту  з  могили
вбивати  людей,  чиє  майбутнє  врятовано.

ніхто  його  не  слухає,  ніхто  його  не  бачить.
всі  просто  відвертаються  і  затуляють  вуха.
ніхто  його  не  славить  і  не  вихваляє,
ніхто  не  допоможе  чавити  цих  людей.
 
його  важкі  чавунні  черевики
наводять  переляк  на  села  та  міста.
рятуйся,  хто  може!  втікайте  щодуху!
залізна  людина  зруйнує  цей  світ

iron  man,  black  sabbath

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2020
автор: Alisson