Сонце-яскраве хизується станом,
Чайки кружляють навкруг.
Серпень-спекотний, блакить над лиманом,
Поруч зі мною мій друг.
В поглядах наших кохання-проміння
Створює блискавки вмить.
І почуття вулканічним камінням
З серця в обійми летить.
Рушать флюїди між нами кордони,
В ніжних обіймах тремчу.
В справжній любові нема заборони,
З щастям на крилах лечу
В Небо блакитне, де Сонце грайливе
В серпні як фенікс горить.
Раптом злетілися хмарки і злива
Над головою шумить.
Та почуттів нездоланна є сила,
Пристрасть в коханні - вулкан
Висушить мокрі флюїдів вітрила,
Тіло попало в капкан -
Ніжних обіймів нестримних, гарячих,
В небі фінальний акорд -
Наші серця проспівали тремтячі…
Це був в коханні рекорд…
Полум`ям синє-червоним палали
Наші у серпні тіла.
Душ половинки у ціле з`єднались,
Влітку любов розцвіла!
06.08.2016
P/S - Фото колаж автора ТІЮ, в ньому три авторських фото зроблених у м. Миколаїв.
Окрема подяка автору картинки з зображенням закоханих, яка була використана по темі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2020
автор: Тетяна Іванова - Юртина