«Дон» комбайн ланами плине.
Не колосся — людський дух.
Ся стелити безупинно
Під циліндра каже рух.
В зернозбірнику безплідно,
Бо у головах — лиш гріх.
А начальник їхній гідно
Косам суне рваний міх.
Ріжуть ножиці приземно
І литки, і гомілки
В світлу пору і як темно.
Християнськості ділки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892871
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2020
автор: Ти