Доля, мені тебе подарувала
І звела,наші дороги, і стежки.
Коли душа від самоти згорала
Ти,зійшов наді мною -сонечком весни.
Ти, до мого серденька, ключ віднайшов
Як справжній лицар подав свою руку мені.
У яснім погляді відчула твою любов
Здалось,мені знаю давно...давно у житті.
Ти,в мені побачив друга, і сестру
Яка не покине тебе у важкий час.
І закохав,у шляхетну душу свою
Повірила,тобі ...Доля ,з'єднала нас.
Влюбилась, по- вуха у тебе моя душа
Чекала,і ждала на зустріч з тобою.
День,за днем зросли у високі почуття
Ми, звінчали любов-обручкою золотою.
Дякую, долі що нас звела з тобою!
За білі - білі троянди ніжні квіти.
Я відчула ,твій Всесвіт своєю душою
В заметіль,зими для нас -цвіло літо.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892861
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2020
автор: Чайківчанка