НАРОДЕ МІЙ І РІДНИЙ КРАЮ

Верба,  тополя  і  калина,  
Журба  у  пісні  журавлиній,  
Кохання  голубине,  вічне,
І  вірність  лебедів  магічна  –  
Мого  то  краю  атрибути,  
А  значить,  жити  йому,  бути!
І  через  сотні  тисяч  літ  
У  нас  ще  стане  вчитись  світ.

Й  вербою  буде  милуватись,  
Й  не  перестане  хизуватись  
В  піснях  оспівана  тополя  
Серед  полів,  мов  символ  волі.
Й  калина  в  смутку  червоніти  
Теж  буде.  Й  знаю,  що  сивіти  
Не  перестануть  голуби  –  
В  коханні  жить  їм  лиш  якби.

І  лебеді  не  втратять  вірність,  
А  ми  людську,  ба,  справжню  гідність.  
Гостинні  й  щедрі,  повні  віри  –  
Ці  риси  маємо  й  до  піру.  
Народе  мій  і  рідний  краю,  
Прямуйте  впевнено  до  раю.
І  світ  радітиме  за  вас,
А  свідком  цьому  стане  час!  
26.11.2012
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2020
автор: Ганна Верес