СТАРИЙ ПУСТУН

Чого  насупив  знову  брови?
Скривився,  наче  з’їв  лимон,
Коханий,  ти  неначе  хворий,
Що  я  купила  туфлі  знов.

Зробила  манікюр  і  брови,
Ще  й  вії  нові  –  ідеал!
А  ти  від  злості  зціпив  зуби  –  
Жаднюга  ти!  І  мій  кошмар.

Ховаєш  гроші,  ох,  і  скнара,
Але  я  все  одно  знайду.
Зима  на  носі  –  шубу  треба,
Таку,  як  у  тому  кіно.

І  чобітки  вже  придивилась,
Ще  хочу  і  новий  айфон…
Як  же  від  тебе  я  втомилась,
Мій  жадібний  старий  пустун!

Сам  захотів  ти  молодуху…
Прошу  нарешті  зрозумій,
Що  із  старим  не  до  любові
Без  подарунків  ще  й  яких!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2020
автор: