Благословен Південний Буг –
Дитя одвічної природи!
Нестримно, наче серця стук,
З глибин століть до майбуття,
Крізь стрій поразок і звитяг,
Несеш свої холодні води.
А я дивлюсь – і трохи шкода,
Що точно так, без вороття,
Через жалі і насолоди,
Крізь стрічку зустрічей-розлук,
Цілунків губ, торкання рук,
Від небуття до забуття,
Тече ріка мого життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892855
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2020
автор: Дантес