[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CEoIhPmwfns[/youtube]
"Вміти виносити самотність і отримувати від неї
задоволення - великий дар". Жартував Джордж Бернард Шоу
--------------------------------------------------------------------
Самотній сад укритий покривалом,
Пухнастим срібним полотном.
Закритий сум прозорою вуаллю,
Нудьгу приглушить слабкий сон.
Самотність...надважкий цей стан душі,
Коли душі нема кому відкритись,
Коли з тобою поруч всі чужі,
І все ж повинен ти із цим змиритись.
Мовчить у смутку тихо сад,
Зліта повільно жовте сухе листя.
Він повернути все хотів назад,
Але бажання в тиші всі зависли.
Він свідком був людських подій,
І про життя й любов міг пізнавати.
Неначе поряд них сидів,
Йому могли всі тайни відкривати.
Тепер крізь сон почув він гамір, сміх,
І добре знав, що це йому все сниться.
А сон на вії зрадницький приліг,
Не може він ніяк від сну звільниться.
Солодкий сон все ж треба додивиться,
Почути спів пташок у ранній час.
Примусить серце це частіше биться,
В минуле повернутись є цей шанс...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892778
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2020
автор: Н-А-Д-І-Я