Питається свого роду

На  городі  він  росте.
Гріє  його  сонце,
Вбрання  має  він  товсте,
А  сам  круглобокий.
Як  достигне  цей  товстун,
Смачна  з  нього  каша
І  насіннячко  також
Усі  полюбляють.
То  ж  хай  ласують  усі
Цим  дивом  природи,
Який  серед  овочіа
Пита  свого  роду.
Надягнув  жовтий  картуз
Всім  знайомий  нам...(  гарбуз).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892771
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський