БУДЕННЕ

Були,  були  колись  у  мене  і  дружини.
Так,  я  навіть  носив  їх  на  руках  –
Розсталися  вони  зі  мною,  а  я  з  ними  –
Любов,  кохання  –  все  пішло  у  прах.

Діти  теж  були,  навіть  досі  є  у  мене  –
Щасливий,  бо  всіх  носив  завзято  на  копах  –
Здавалося,  що  щастя  вічне  і  знаменне,
А  виявилося,  що  наївний  я  хлопак.

Минає  все,  минає  звично  навіть  щастя,
То  недоцільно  засуджувати  Долю,
Бо  кожний  день  -  життя  нашого  є  причастя
До  Земного  Навчання  Душі  у  Школі.

22.09.2020
К.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2020
автор: Левчишин Віктор